Перезавантаження президентської стратегії

Лагутов Ю.Е.

директор Центру суспільного розвитку «ІНТЕР-АКЦІЯ»

кандидат наук з державного управління

20 травня виповнюється два роки з дня офіційного вступу Володимира Зеленського на пост Президента України. Вітаючи його на першу річницю, ми водночас внесли дуже конкретну і практичну за змістом пропозицію щодо підпорядкованої йому Національної академії державного управління (НАДУ). За ідеєю, вона мала перестати бути вишем і перетворитися на зовнішнього оператора усіх кадрових конкурсів.

Умовно кажучи, для державної служби мав би з’явитися аналог типу ЗНО – селекційний інструмент дійсно визнаний за неупередженість. Перечитати деталі можна у статті «Мудрість замість бездумності». На жаль, подальша механічна передача НАДУ до складу Київського національного університету імені Тараса Шевченка засвідчила протилежне. Була змарнована нагода продемонструвати суспільству реальні кроки із запровадження в Україні справжнього «соціального ліфту» при організації конкурсних відборів до державних органів, оскільки існуюча процедура вже давно і безповоротно дискредитована.

Отже, у Центрі суспільного розвитку «ІНТЕР-АКЦІЯ» пересвідчилися у неспроможності Володимира Зеленського мислити раціональними категоріями підвищення ефективності роботи інституцій, наявних під його безпосереднім началом. Тому сьогодні пропонуємо дещо сюрреалістичний стьоб, адже просто не маємо права мовчати, маючи за плечима державницький досвід і знання специфіки деяких проблемних ситуацій із середини. Відтак уявімо, що подальший текст про осучаснення ролі Національного інституту стратегічних досліджень читає нестандартний піарник з «клепкою» в голові.

Національний інститут стратегічних досліджень (далі – НІСД) утворений Указом Президента України 1992 року та підпорядкований Главі держави. Вважається, що це базова науково-дослідна установа аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України, але фактично він є своєрідною синекурою, існуючи, по суті, сам заради себе. Напрацювання НІСД виробляються у застарілих формах довідок та пропозицій, які малокорисні в сучасних динамічних реаліях суспільного розвитку. Президентський Офіс завжди спирається на власне бачення при розробці проектів програмних документів та експертизі нормативно-правових актів.

Крім цього бюджетні кошти витрачаються НІСД на видання книжкової продукції, збірників, періодичних друкованих видань, «круглі столи», конференції, семінари, аспірантуру, докторантуру та спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів. Таким чином відбувається дублювання функцій відповідних академічних установ і вищих навчальних закладів, що також фінансуються за рахунок держави. Загалом доводиться констатувати відсутність необхідності у подальшому збереженні зазначеної інституції без надання оновленого сенсу в контексті впроваджуваної нині наступальної інформаційної політики.

НІСД більше не може лишатися незрозумілою «річчю в собі», а повинен одержати потужний імпульс для виходу в публічну медіа-площину як умовно самостійний партнерський гравець для Президента України, наділений багаторічним «флером мудрості». Мессиджі Глави держави, його Офісу мають не лише закріплюватися постфактум у свідомості виборців, але й попередньо готуватися за допомогою ґрунтовного схвалення комунікативно спроможними інститутськими «мислителями-вільнодумцями» у провідних ЗМІ.      

Водночас такий комплексний підхід сприятиме нівелюванню постійних закидів з боку опозиції у непрофесіоналізмі та непродуманості рішень керівної сили. При цьому слушні ідеї опонентів можуть запозичуватися у трансформованому конструктивному вигляді як публічна позиція НІСД, що дозволятиме Президентові України використовувати їх по-новому.

В цілому перегляд статей видатків установи з пріоритетом на динамічні, помірно інтелектуальні та водночас доступні медіа-заходи для широкої аудиторії замість замкненої «паперової» наукової роботи перетворить її у постійно діюче, апріорі «розумне» та майже «незалежне» джерело позитивного впливу на суспільну свідомість у форматі непрямої пропрезидентської агітації. Основними інструментами даної діяльності стануть:

1. Проект «Соціологічний портрет України» (неформальна назва) як єдина публічна платформа оперативного реагування на думку населення. На замовлення НІСД відбуватиметься щомісячний моніторинг, результати оприлюднюватимуться від його імені та щотижнево інтенсивно просуватимуться (у т.ч. засобами СММ) з метою об’єктивного підтвердження правильності раніше прийнятих управлінських рішень та прогнозування необхідних кроків, що затим втілюватимуться владою як доказ повсякденного служіння народові.

2. Проект «Пул інтелектуальних ЛОМів» (неформальна назва), в рамках якого штат НІСД поповниться кількома нестандартними і переконливим профільними спікерами з науковими ступенями, котрі водночас прогресивно ідеологічно підковані та мають прикладний досвід державного управління. Від імені установи вони регулярно «лагідно» пропагуватимуть у популярних ЗМІ (усно та письмово) позитивні практичні результати за усіма напрямами державної політики, залишаючись при цьому «незаангажованими знавцями» для споживачів інформації.     

3. Проект «Школа ефективної комунікації» (неформальна назва) для публічних посадових осіб та співробітників, відповідальних за зв’язки з громадськістю в органах державної влади. Під егідою НІСД здійснюватимуться постійні тренінги щодо практичного застосування єдиних змістовно-технологічних стандартів донесення державницької інформації до громадян, прийомів актуалізаторської риторики і т.п. Відповідно навчені у спільному ключі посадовці продемонструють виборцям справжню людяність теперішньої народної влади на відміну від вчорашнього чиновництва.

Викладений перелік продуктивних підходів, спрямованих на швидкий та відчутний суспільно значимий ефект, не є вичерпним. Це своєрідний «кістяк», на якому нарощуватимуться інформаційні «м’язи» осучасненого НІСД. Вдихнути креативне життя у цей «забальзамований» нині бренд можливо за умови посилення його керівництва, що втілюватиме зазначені проекти у тісній повсякденній взаємодії з Офісом Президента України, спираючись на його неухильну підтримку. Розбудований у такий спосіб протягом трьох наступних років додатковий арсенал суспільно-комунікативних засобів ще більше переконає громадян у правильності вибору, зробленого 2019 року, та розширить варіативність опцій при розгляді питання про другу каденцію.

Сьогодні ж необхідно особливо враховувати небезпеку подальшої консервації наявної ситуації з НІСД, що вже набула певного негативного для Президента України резонансу через оприлюднені факти, наведені у відкритому листі на його ім’я. Отже, на зміну нинішньому частково дискредитованому директору НІСД може бути безпосередньо запрошений компетентний та перспективний фахівець зі сфери піару. Іншим шляхом може стати призначення першим заступником директора (нині відсутній) державного менеджера нової формації, обізнаного з НІСД та уповноваженого Офісом Президента України на сприяння чинному директору при упровадженні запропонованої ролі для установи.

Наприкінці повторимось, що так радше міг би виглядати внутрішній документ для службового користування, але інтелектуальний епатаж та ігри розуму – теж профіль нашої організації. Надсилаємо їхній «плід» Володимиру Зеленському публічними каналами суспільної комунікації.   

Травень 2021 року